Незаконне вселення на чужу власнисть

На Косівщині сільський голова незаконно передав у приватну власність чужу землю, – справою займається прокуратура

Вартість розміщення — за домовленістю. 768 — 1024 px

1. Банер 13 – 500 грн/міс
2. Банер 12 – 500 грн/міс
3. Банер 7 – 1200 грн/міс
4. Банер 11 – 500 грн/міс
5. Банер 14 – 800 грн/міс
6. Банер 2 – 1000 грн/міс
7. Банер 15 – 800 грн/міс
8. Банер 8 – 1200 грн/міс
9. Банер 5 – 1200 грн/міс
10. Банер 6 – 1200 грн/міс
11. Банер 4 – 1200 грн/міс
12. Банер 3 – 1000 грн/міс
13. Банер 10 – 1200 грн/міс
14. Банер 9 – 2500 грн/міс
15. Вартість розміщення банерів:
16. Банерна підкладка – 2500 грн/міс

1. Формат тільки: JPG, PNG, GIFx
2. 2 — 468 x 100 px
3. 9 — довільний розмір
4. 4 — 468 x 60 px
5. Технічні вимоги до банерів:
6. 10 — 180 x 150 px
7. 12 — 180 x 150 px
8. 15 — 468 x 100 px
9. 14 — 468 x 100 px
10. 1 — банерна підкладка
11. 6 — 180 x 150 px
12. 8 — 180 x 150 px
13. 3 — 468 x 100 px
14. 11 — 180 x 150 px
15. 13 — 180 x 150 px
16. 5 — 468 x 60 px
17. 7 — 180 x 150 px

• Вартість розміщення 1 матеріалу в рубриці «Новини» — 800 грн.
• Вартість розміщення в рубриці «Публікації» — 2800 грн/міс (пакет).
• Вартість розміщення в рубриці «Новини» — 2000 грн/міс (пакет).
• Вартість розміщення 1 матеріалу в рубриці «Новини» — 500 грн.
• Розмістіть на сайті текстові матеріали в рубриці «Новини» та «Публікації».

Окрім цього є можливість проведення онлайн-чату (інтерв’ю), розміщення матеріалів в рубриці «Анонс» та фотоматеріалів в рубриці «Фото».

Вартість розміщення — за домовленістю. 240 — 768 px

1. Банер 12 – 500 грн/міс
2. Банер 11 – 500 грн/міс
3. Банер 2 – 1000 грн/міс
4. Вартість розміщення банерів:
5. Банер 15 – 800 грн/міс
6. Банер 14 – 800 грн/міс
7. Банер 3 – 1000 грн/міс
8. Банер 4 – 1200 грн/міс
9. Банер 9 – 2500 грн/міс
10. Банер 5 – 1200 грн/міс
11. Банерна підкладка – 2500 грн/міс
12. Банер 7 – 1200 грн/міс
13. Банер 13 – 500 грн/міс
14. Банер 8 – 1200 грн/міс
15. Банер 10 – 1200 грн/міс
16. Банер 6 – 1200 грн/міс

1. Формат тільки: JPG, PNG, GIFx
2. 9 — довільний розмір
3. 4 — 468 x 60 px
4. 14 — 468 x 100 px
5. 2 — 468 x 100 px
6. 13 — 180 x 150 px
7. 3 — 468 x 100 px
8. 12 — 180 x 150 px
9. 5 — 468 x 60 px
10. Технічні вимоги до банерів:
11. 10 — 180 x 150 px
12. 8 — 180 x 150 px
13. 11 — 180 x 150 px
14. 7 — 180 x 150 px
15. 15 — 468 x 100 px
16. 6 — 180 x 150 px
17. 1 — банерна підкладка

• Вартість розміщення в рубриці «Новини» — 2000 грн/міс (пакет).
• Розмістіть на сайті текстові матеріали в рубриці «Новини» та «Публікації».
• Вартість розміщення в рубриці «Публікації» — 2800 грн/міс (пакет).
• Вартість розміщення 1 матеріалу в рубриці «Новини»

У Полтаві правоохоронці викрили зловмисніків, які незаконно захопили чужу власність

21:16 08-11-2010 Працівники управління протидії економічній злочинності в Полтавській області розкрили ретельно сплановану аферу, в результаті якої шахраям вдалося незаконно привласнити близько 20 000 квадратних метрів нежитлової площі. Про це повідомили у прес-службі МВС.

Оперативники ДСБЕЗ області з’ясували, що троє родичів з міста Харків (віком від 25 до 65 років) заволоділи нежитловими будівлями вартістю понад 27 мільйонів гривень, що належать одному з місцевих товариств з обмеженою відповідальністю, використавши підроблені документи. Наразі підозрювані підписали зобов’язання не залишати межі міста до закінчення досудового слідства. За фактом підроблення і використання завідомо підроблених документів порушено кримінальну справу.

Погода в Киеве Погода в Харькове Погода во Львове влажность: давление: ветер: влажность: давление: ветер: влажность: давление: ветер: Погода на в Днепре Please enable JavaScript to view the журналист 22:42 27-09-2023 журналист 21:30 26-09-2023 журналист 21:57 04-10-2023 журналист 23:31 24-09-2023 14:08 18-09-2023 журналист 10:00 21-09-2023 журналист 21:12 23-09-2023 журналист 02:05 02-10-2023 © . Все права защищены. Информация, размещенная на сайте, защищена авторскими правами. В частности, любое копирование, адаптация, перевод, хранение и использование в средствах массовой информации, в том числе, хранение и обработка с помощью электронных средств подпадают под защиту Закона Украины «Об авторском праве и смежных правах».

ГолосUA и сайт являются собственностью ООО «Голос.ЮА». Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО «Голос.ЮА» — запрещено.

Допускается частичная перепечатка, копирование или воспроизведение информации с обязательной прямой, открытой для поисковых систем гиперссылкой.

Вселення у квартиру дружини/чоловіка без згоди інших співвласників квартири

Житло (квартира, будинок) може перебувати у власності громадян на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, якщо власниками житла є декілька осіб. Один з співвласників такого житла одружився і хоче проживати разом з своєю другою половинкою у належному йому житлі (своїй частці, навіть якщо вона не виділена в натурі).

Чи потрібна згода інших співвласників квартири?

Звичайно, у кожній ситуації велике значення мають нюанси справи – чи має подружжя дітей, чи зареєстрована дитина у спірній квартирі, чи має друга половинка своє власне житло, чи усно погоджувались інші співвласники квартири на спільне проживання у спірній квартирі, як давно відбулось вселення у квартиру і чи було про це відомо іншим співвласникам квартири, тощо. А тому, ствердно відповісти на питання чи потрібна згода інших співвласників квартири при вселенні дружини/чоловіка до частки у квартирі іншого з подружжя і яке може винести суд рішення у разі звернення до суду інших співвласників квартири про виселення – не можливо, якщо не відомо всіх обставин справи.

Однак, загальні правила вселення у таку квартиру свідчать про те, що згода інших співвласників квартири таки потрібна, оскільки: Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК – Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Ст. 369 ЦК – Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Отже, і при спільній частковій власності і при спільній сумісній власності – згода інших співвласників на право володіння, користування та розпорядження майном потрібна. Житловий кодекс визначає обов’язковість згоди всіх співвласників (наймачів) квартири лише у тому випадку, коли квартира відноситься до державного та громадського житлового фонду: Ст.

65 ЖК — Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Правила користування жилими приміщеннями у будинках (квартирах) приватного житлового фонду визначаються главою 6 ЖК. Ст. 156 ЖК – Члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї.

Спори між власником та членами його сім’ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Тобто, загальні засади здійснення права власності всіма співвласниками визначені Цивільним кодексом України, а спеціальним нормативним актом, який регулює реалізацію права власності на житло є Житловий кодекс України.

Це означає, що поняття

«… якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням»

— передбачає узгодження з іншими співвласниками квартири питання вселення і відповідно порядок користування житловими кімнатами, кухнею, коридором, тощо. Оскільки, не можливо обговорити порядок користування приміщеннями не повідомивши інших співвласників квартири про вселення в принципі.

А, відтак їх згода потрібна. Спірним питанням залишається лише поняття – «повідомлення про вселення» чи «згода на вселення», оскільки порядок користування приміщеннями (ст. 156 ЖК) виникає відповідно після вирішення питання вселення у квартиру.

А тому, при вирішенні спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача чи співвласника квартири, — суд визначає характер спірних правовідносин; чи не обумовлювалася між сторонами угода про порядок користування житлом; чи виникло у особи право користування житлом і коли, тощо.

Право власності

Законне володіння називається титульним володінням.

Незаконне володіння не спирається на правову основу, тому його називають безтитульним. Незаконне володіння в свою чергу може бути добросовісним і недобросовісним.

Добросовісне може бути давнішнім. Недобросовісне володіння може бути самовільним, насильницьким, підробленим.

Лише власник має право одночасно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Власник зобов’язаний не шкодити навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Він несе тягар утримання належного йому майна і ризику випадкової загибелі речі.

У випадках і в порядку, встановлених законами, діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов’язано допустити обмежене користування його майном іншими особами. Зміст права власності складають права по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а також обов’язки, пов’язані з утриманням, ризиком розорення та випадковою загибеллю речі. Окремим пунктом прийнято вважати юридичні суперечки, що пов’язані із оспарюванням або вимогою на визнання права власності.

При вирішенні судами суперечок про визнання прав власності пріоритетне значення мають документи та їх відповідне оформлення. Законодавець встановлює, що право власності на окремі види майна (такі як нерухомість, транспортні засоби та ін.) обов’язково повинно бути зареєстроване державою у встановленому порядку.

1. інші норми матеріального права.

• . (Українська). Архів за 9 вересня 2017.

1. Чичерин Б. Н.

   Собственность и государство. — СПб.: Издательство РХГА, 2005. — 824 с.

2. Дождев Д. В. Римское частное право. М.Норма 2002.
3. Рубаник В.

   Є. Інститут права власності в Україні: проблеми зародження, становлення й розвитку в період до 1917 року. Історико-правове дослідження.

   — Харків: Легас, 2002. — 352 с.

1. // : [у 6 т.] / ред.

   кол. (відп. ред.) [та ін.] — : , 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .

2. // : [у 6 т.] / ред.

   кол. (відп. ред.) [та ін.] — : , 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .

Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії.

Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або покращенням розмітки статті.

Незаконне утримання чужого майна стаття ук рф

Закон не містить чітких формулювань істотної шкоди.Самоуправство в рамках адміністративного законодавства (ст.19.1 КоАП РФ) визначається практично ідентично поняттю з кримінального права з однією лише відмінністю.

Якщо названі дії не завдали істотної шкоди потерпілій стороні, то вчинене класифікується не як злочин, а як адміністративне порушення, покарання за яке значно м’якше.

• обов’язкові роботи до 240 годин;
• виправними роботами на строк до півроку;
• обмеження свободи — до 2 років.
• штраф у розмірі до 120 000 рублів;

• вчинення злочину декількома попередньо що домовилися особами, зі збитком більше 2 500 рублів;
• злочин скоєно групою, збиток в розмірі понад 1 000 000 рублів.
• використання службового становища, зі збитками понад 250 000 рублів;

1. Виправними роботами на строк до року.
2. Примусові роботи на період до 5 років з можливим обмеженням волі від 1 до 1,5 років.
3. Штраф — до 500 000 рублів або заробіток винного за період до 3 років, в залежності від тяжкості порушення.
4. Висновок на термін 5, 6 і 10 років, пропорційно тяжкості вчиненого діяння, з додатковим покаранням у вигляді обмеження волі до 1, 1,5 і 2 років відповідно і 10 000 рублів штрафу.
5. Обов’язкові роботи тривалістю до 360 годин.

• обов’язковими роботами не більше 480 годин; або
• виправними роботами не більше 2 років; або
• арештом на строк не більше 6 місяців.
• штрафом до 80 000 рублів або в розмірі доходу злочинця за півроку; або

Якщо ж аналогічне діяння поєднувалося з насильством або погрозами його застосувати, санкції посилюються до 5 років примусових робіт, або до півроку арешту, або до 5 років ув’язнення.

Звертатися потрібно в суд за місцем проживання винної особи, якщо витребується рухоме майно, або за місцем знаходження нерухомості, якщо суперечка про неї. Держмито розраховується від ціни позову, тобто вартості спірного майна.Незаконне утримання чужого майна — стаття в законодавстві, формулювання поняття і відповідальність, до якої можна залучити порушника, як правило, стають актуальними для громадян абсолютно несподівано. Стикаючись з подібним порушенням своїх прав, вони в перший момент губляться і не відразу розуміють, яким чином можна протистояти кривдникові.

Про те, як притягнути до відповідальності зловмисника і як повернути свою власність, розповімо в статті.

Згідно

Вторгнення у реєстр нерухомості. Як тепер в Україні крадуть чужу власність

Але це не означає, що «творчі фахівці», про яких говорив міністр, кажуть неправду.

Як стверджують експерти, у зловмисників немає необхідності ламати реєстр.

«Вони працюють по-іншому: спочатку за допомогою «вірусного»

програмного забезпечення отримують доступ до комп’ютерів нотаріусів, а потім крадуть у них ключі доступу до реєстрів.

І заходять за цими ключами. Зрозуміло, що система не сприймає такий сеанс як злом», — пояснює Сергій Прокопенко, директор CyberLab. Якщо вірити спеціалістам, схема атаки на комп’ютер нотаріуса виглядає так: спочатку хакери відправляють лист, замаскований під офіційну розсилку Мін’юсту.

На прохання «Главкому» CyberLab надала скріншот одного з таких листів. На скріншоті видно, що в листі є прикріплений файл Excel.

Саме в цьому файлі, за даними фахівців, і міститься вірус, який установлює на комп’ютер нотаріуса програму віддаленого доступу для хакера.

Через неї зломник отримує доступ до всіх файлів «зараженої» «машини».

Далі хакери починають моніторити комп’ютер і дії нотаріуса, щоб знайти програми та особисті дані для доступу до реєстру нерухомості. Коли необхідні дані знайдені, злочинці крадуть їх і потім використовують у своїх цілях. Хакери не задаються метою підключитися до комп’ютерів якихось конкретних нотаріусів.

Про те що слова міністра Павла Петренко не зовсім відповідають дійсності, свідчать і судові документи. Відповідно до матеріалів Одеського окружного адмінсуду, півроку тому до міністра юстиції надійшов лист від «Одеського олійноекстракційного заводу» з проханням перевірити діяльність приватного нотаріуса з Рівного Сергія Кучика.

Приводом стало внесення цим нотаріусом запису в реєстр речових прав на нерухоме майно щодо арешту всіх активів екстракційного заводу. Обтяження було проведено без нотаріальних дій (до 2016 року це було обов’язковим) і Кучик опинився під слідством.

Сам нотаріус запевняв слідчих, що реєстрацію не здійснював. Мовляв, відбулась «компрометація» логіна, пароля та ключа електронного цифрового підпису.

Заяву до поліції про незаконне втручання в роботу реєстру прав власності з використанням електронного ключа Кучика нотаріус подав ще 30 листопада.

У рамках цієї справи слідство вивчає ще два епізоди втручання в реєстр під логіном Кучика: зняття обтяження з боржника – фірми «Центр Дозвілля Ра» та реєстрація обтяження на майно компанії «Чорноморгідрозалізобетон». Останнє, до речі, також писало звернення на ім’я міністра юстиції Павла Петренка з проханням перевірити дії нотаріуса.

Право власності

Потрібні юридичні підстави такого володіння, його юридичний титул.

Законне володіння називається титульним володінням.

Незаконне володіння не спирається на правову основу, тому його називають безтитульним. Незаконне володіння в свою чергу може бути добросовісним і недобросовісним.

Добросовісне може бути давнішнім.

Недобросовісне володіння може бути самовільним, насильницьким, підробленим. Правомочність користування — це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів. Правомочність розпорядження — це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Лише власник має право одночасно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Власник зобов’язаний не шкодити навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Він несе тягар утримання належного йому майна і ризику випадкової загибелі речі.

У випадках і в порядку, встановлених законами, діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов’язано допустити обмежене користування його майном іншими особами. Зміст права власності складають права по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а також обов’язки, пов’язані з утриманням, ризиком розорення та випадковою загибеллю речі.

Окремим пунктом прийнято вважати юридичні суперечки, що пов’язані із оспарюванням або вимогою на визнання права власності. При вирішенні судами суперечок про визнання прав власності пріоритетне значення мають документи та їх відповідне оформлення. Законодавець встановлює, що право власності на окремі види майна (такі як нерухомість, транспортні засоби та ін.) обов’язково повинно бути зареєстроване державою у встановленому порядку.

1. інші норми матеріального права.

• . (Українська). Архів за 9 вересня 2017.

1. Чичерин Б.

   Н. Собственность и государство. — СПб.: Издательство РХГА, 2005.

   — 824 с.

2. Рубаник В. Є.

   Інститут права власності в Україні: проблеми зародження, становлення й розвитку в період до 1917 року. Історико-правове дослідження.

   — Харків: Легас, 2002. — 352 с.

3. Дождев Д. В. Римское частное право. М.Норма 2002.

1. // : [у 6 т.] / ред. кол. (відп. ред.) [та ін.] — : , 1998.

   — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .

2. // : [у 6 т.] / ред.

   кол. (відп. ред.) [та ін.] — : , 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .

Цю статтю потрібно , щоб привести її вигляд до Вікіпедії. Будь ласка, додаванням доречних внутрішніх посилань або .

(Листопад 2011) This page is based on a Wikipedia article written by contributors (/).Text is available under the license; additional terms may apply. Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Выселение незаконно проживающих граждан

Однако нужно иметь в виду, что гражданин имеет право на обжалование прокурорского решения в суде. Административное выселение осуществляется по санкции прокурора и может быть осуществлено в таких случаях:

1. если жилище занято самовольно;
2. если вселение в квартиру произошло с применением силы в отношении владельца;
3. если здание находится в аварийном состоянии и имеется угроза жизни проживающих в ней.

В судебном порядке выселение осуществляется после вступления в законную силу решения органа правосудия.

Если и после этого незаконные жильцы откажутся выселяться, то этим вопросом займутся сотрудники службы судебных приставов, которые имеют право действовать на основании исполнительного листа и заявления собственника, но в рамках исполнительного законодательства. Прежде всего, следует обратиться к нарушителям и попросить их покинуть помещение.

Если ваша просьба не была выполнена, то нужно направить письменное уведомление или требование о необходимости покинуть незаконно занятую жилплощадь. О том, как составить требование и уведомление, вы можете прочитать .

Если реакции на требование о выселении не последует, собственнику нужно обратиться в полицию. Протокол, составленный в квартире, решение по материалу проверки заявления так же станут доказательствами в суде.

Если же и беседа с участковым не произвела должного эффекта, то необходимо направлять исковое заявление в суд. В качестве истца могут выступить:

1. собственник квартиры (физическое лицо, муниципальное образование);
2. третьи лица, чьи интересы затрагиваются нелегальным проживанием;
3. законно проживающий в квартире (или несколько жильцов);
4. прокуратура.

Заявление следует подавать в районный суд общей юрисдикции по месту нахождения спорной квартиры, то есть по месту проживания ответчика.

В соответствии со статьями 131, 132 ГПК РФ в исковом заявлении обязательно должна содержаться такая информация:

1. адрес спорного объекта недвижимости;
2. дата составления;
3. обоснование того, что ответчик не имеет права находится на спорной территории;
4. паспортные данные истца;
5. исковые требования о выселении ответчика;
6. ссылка на документы, которые подтверждают, что истец имеет право собственности на данное жилье;
7. подпись заявителя.
8. полное название суда;
9. суть иска, описание факта незаконного вселения;

К исковому заявлению следует приложить:

1. квитанцию об уплате госпошлины;
2. расчет взыскиваемой суммы ущерба или морального вреда;
3. копии иска и каждого документа в количестве, соответствующем числу участвующих лиц;
4. доказательства, подтверждающие выполнение досудебного урегулирования спора.
5. документы, подтверждающие права истца, изложенные в иске;
6. доверенность, если истец не будет участвовать в судебных заседаниях лично и его интересы будет представлять другое лицо;

Витребування майна з чужого незаконного володіння

Дана стаття передбачає, що власник може витребувати належне йому майно тільки від особи, яка заволоділа ним незаконно та без відповідної правової підстави, тобто в недобросовісного набувача. Також в Цивільному кодексі містяться норми, що захищають право інших осіб – нових власників майна, на яке вони набули право власності не знаючи про наявність незаконних обставин відчуження даного майна.

Згідно ст.330 ЦК України [5] якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. Тобто, законодавець передбачив існування добросовісного набувача і захищає вже його право власності на майно. Цивільний кодекс [5] не дає однозначного визначення поняття «добросовісний набувач», однак проаналізувавши законодавчі норми, можна прийти до висновку, що добросовісний набувач – це та особа, у якої виникає право власності на майно, придбане нею за відплатним договором у особи, яка не мала право відчужувати дане майно і при цьому добросовісний набувач майна не знав і не міг знати на час придбання майна про незаконність відчуження цього майна та порушення прав справжнього власника майна.

В ст.388 Цивільного кодексу України [5] чітко визначено, за яких умов власник майна може звернутись з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, власник майна має право витребувати майно від набувача (покупця) лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, майно, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, гроші та цінні папери на пред’явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, (наприклад за договором дарування), власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто добросовісний набувач майна – це той набувач, який придбав майно та сплатив за нього певну грошову суму. Водночас, визначити питання добросовісності набувача може тільки суд на основі повного, всебічного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи.

Суду необхідно з’ясувати місце, час, спосіб відчуження майна, особу продавця та покупця, наявність дружніх, родинних чи інших відносини продавця та покупця майна до моменту продажу. Добросовісний набувач – це дуже не чітке, не конкретизоване поняття. Іноді дуже важко встановити чим керувалась особа при придбанні майна, чи знала вона на той момент про те, що продаж майна здійснюється протиправно та чи могла особа взагалі знати про це.

Поняття «знала» і «могла знати» не є тотожними. Так, на момент придбання майна особа – покупець не знала про те, що річ продається особою, яка не має права її продавати, але суд може встановити, що особа-покупець могла про це знати і тоді вже вона буде недобросовісним покупцем, а отже майно може бути витребуване від неї за будь-яких обставин.

Адвокат в Харькове

позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх, надавши суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.2 , сторони та інші особи , які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явились в судове засідання без поважних причин. Таким чином, суд вважає, що відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .

Відповідно до ч. 4 зі змінами, внесеними , у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням . Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. , , , суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір. У ході судового розгляду встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 липня 2012 року (Справа №2-2018/11, провадження №2/2033/259/2012) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 та Харківської міської ради про виділ частки житлового будинку АДРЕСА_1 зі спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково, ОСОБА_3 було виділено 42/100 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями: в житловому будинку літ.

«А-1» приміщення 1-3 площею 12 кв.м., приміщення 1-6 площею 17,8 кв.м., в прибудові «а-2» приміщення 1-9 площею 7,8 кв.м., по надвірним будівлям: вбиральня літ.

«Г», огорожа № 1, водопровід №5, зливна яма №4.

Згідно договору дарування від 7 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 (реєстраційний № 1211) ОСОБА_3 подарував належні йому на праві власності 42/100 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями своїй матері ОСОБА_2.